Вишня звичайна - вишня обыкновенная

Дерево родини розових заввишки 2,5–6 м. Листки голі, блискучі, без залозок на черешках, еліптичні або яйцевидні, короткозагострені, пилчасті. Квітки великі, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, білі, в зонтиковидних або гроновидних суцвіттях. Плід – соковита темно-червона кістянка. Цвіте у квітні – травні.

Поширення. Походить з Балканського півострова. На Україні широко вирощують як плодове дерево.

Заготівля і зберігання. Використовують плодоніжки, плоди, молоді пагони, коріння і листя. Сировину заготовляють у різні строки: гілки і листя – у травні; коріння – навесні або восени; плодоніжки збирають разом із стиглими плодами. Плодоніжки йдуть на експорт. Сушать їх у затінку на відкритому повітрі або в сушарках при температурі 60–70°. Сухої сировини виходить 40%.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Усі частини рослини мають чималий набір фізіологічно активних речовин у кількостях, що мають лікувально-профілактичне значення. Листки містять лимонну кислоту, дубильні речовини, кверцетин, кумарин, камедин і амигдалін; кора – дубильні речовини, лимонну кислоту, глікозиди (фускофлобафен, руброфлобафен), барвники; плоди – антоціани, цукри, дубильні, пектинові і барвні речовини, аскорбінову кислоту, вітаміни В, РР, фолієву кислоту, інозит, понад 10 органічних кислот, сполуки міді і заліза, в йонній формі – сполуки калію, магнію тощо.

Фармакологічні властивості і використання. Плодоніжки мають сечогінні та в'яжучі властивості, їх використовують при нирковокам'яній хворобі, захворюванні суглобів, при набряках і проносах. Плоди виявляють відхаркувальну, послаблюючу, діуретичну й антисептичну дію, поліпшують апетит і травлення, тамують спрагу при гарячці. Водні настої плодів виявляють заспокійливу й протисудомну дію. Свіжі, або у вигляді настоїв, плоди Вишні звичайної використовують при запаленні дихальних шляхів, для зменшення бродіння в кишечнику, як загальнозміцнюючий засіб при анемії та як послабляючий засіб при запорах. Плоди з молоком дають позитивні наслідки при вживанні хворими на артрит. З плодів готують сироп (Siripus Cerasi), який додають до різних ліків для покращення їхнього смаку. Відвар молодих пагонів вживають при діареї, хронічних колітах і в комплексному лікуванні атонії кишечника, а відвар свіжого листя у молоці – при жовтянці. Спиртову настойку або водний екстракт коріння використовують для лікування виразки шлунка. При зовнішніх кровотечах (ушкодження шкіри і слизових оболонок, носові кровотечі) прикладають свіже потовчене листя або тампони з нього.

Лікарські форми і застосування.

Внутрішньо – настій плодоніжок (1 чайна ложка сухих подрібнених плодоніжок на 200 мл окропу) по 1 столовій ложці 3–4 рази на день;

відвар 30 г сухих подрібнених плодоніжок в 1 г окропу, до якого додають півсклянки вишневого або малинового соку, випивають за день при подагрі, що супроводиться уратурією.