Яглиця звичайна - сныть обыкновенная

Яглиця звичайна (Aegopodium podagraha);дяглиця, гер, снитка; родина Селерових (Аріасеае), або Зонтичних (Umbelliferae);сныть обыкновенная

Лихо, якщо яглиця оселилася на вашій присадибній ділянці чи городі. За декілька років рослина так розростеться, утворивши густе килимове покриття, що позбутися його

буде надзвичайно важко. Довгі та соковиті дротоподібні кореневища пронизують оброблений шар ґрунту. Рятує тільки глибоке, на півтора штика, перекопування ділянки з ретельним вибиранням коріння.

Яглиця — трав'янистий багаторічник заввишки 40-100 см, з прямостійним, розгалуженим вгорі, порожнистим стеблом. Листки чергові, нижні — на довгих черешках, трійчастоскладні, гостропилчасті з країв. Квітки правильні, двостатеві, дрібні, білі, зібрані у верхівковий зонтик з 20-25 променями. Цвіте рослина з кінця травня до липня. Плід — двосім'янка, дозріває у серпні. У дикорослому стані яглиця росте у розріджених лісах, частіше листяних, заростях чагарників, по ярах, вологих узліссях і лісових галявинах. Широко розповсюджена у середній смузі Росії, трапляється в Західному Сибіру (до Єнісею). Далі на схід її змінює інший вид — яглиця гірська, близька за властивостями. В Україні зростає у лісових районах і лісостеповій зоні — на вологих місцях у лісах, серед чагарників, у садах і на городах.

Яглиця звичайна — не тільки бур'ян, а й харчова, а також лікарська рослина.

Для приготування ліків використовують траву рослини, яку застосовують свіжою або сушеною. Заготовляють сировину під час цвітіння. Сушать, розкладаючи тонким шаром на папері, у затінку на відкритому повітрі або у добре вентильованому приміщенні.

Свіже листя містить аскорбінову кислоту (вітамін С) (60-100 мг%), різні мікро- та макроелементи.

Яглицю використовують як засіб, що поліпшує травлення, підвищує сечовиділення, виявляє пом'якшувальну, протизапальну, знеболювальну і ранозагоювальну дію. Настої трави використовують для лікування ревматичних і подагричних болів, шлунково-кишкових розладів, хвороб сечовидільної системи. Застосовують яглицю також при гіпо- та авітамінозі. Свіже подрібнене листя прикладають до хворих суглобів. Застосовують цю рослину і в гомеопатії.

В їжу використовують листя, що ще не розпустилося або зовсім молоде, і черешки. Зелень яглиці кладуть в овочеві супи, юшки, борщі, роблять з неї холодник. Черешки солять, маринують, готують з них зелену ікру; солену зелень використовують для заправки бульйонів. Крім маринування і соління, яглицю ще й заквашують. Найчастіше цю страву можна скуштувати у Поволжі та на Уралі.

Настій трави. З чайні ложки сировини на 400 мл окропу, настоюють 2 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки 4 рази на день до їди.