Навіть дуже маленькі діти (звичайно, ті, котрі живуть у помірному поясі), знають, що таке ялина. Скільки радості приносить у дім новорічна колюча красуня! Надовго запам'ятовується неповторний смолистий аромат дерева, відігрітого у теплій кімнаті після зимової холоднечі.
Ялина — хвойне вічнозелене однодомне дерево відділу Голосім'яних. В однодомних дерев чоловічі та жіночі органи розмноження містяться на одній особині. Крона ялини пірамідальна, гілкування кільчасте, з міжкільчастими пагонами. Висота стовбура досягає 30-50 м, а діаметр — 1-2 м. Бруньки загострені, не смолисті, пагони довгасті, борозенчасті. Хвоя (листки) шорстка, гострокінцева, чотиригранна, у нижній частині крони — плоска, так звана тіньова. Змінюється раз на 5-7 років. Чоловічі шишки, названі мікростробілами, складаються з тичинок, розташованих спірально. Нестиглі жіночі шишки (мегастробіли) — яйцеподібні, потім веретеноподібні. У пазухах їхніх покривних лусочок міститься насіння — крилаті горішки. Пилок утворюється з 25-30, а у розрідженому деревостої — з 10-15 років, у травні. Квітки запилюються за допомогою вітру. Насіння дозріває у рік «цвітіння», у жовтні-листопаді. В природі ялина розмножується насінням чи відсадками, в культурі — зазвичай насінням, рідше живцями та прищепами. Живе рослина 250-300 років, але деякі дерева досягають віку 500-600 років.
Ялина європейська — одна з основних лісоутворювальних порід, особливо у північних областях Європейської частини Росії. Південна межа її ареалу майже повністю співпадає з північною межею чорнозему. У нечорноземній смузі Росії ялина європейська утворює гібриди з близькою за властивостями ялиною сибірською (Р. obovata), яка поширена у Сибіру. В Україні росте у Карпатах, рідше на Прикарпатті, окремі місця зростання є на Поліссі, у західній лісостеповій зоні; культивується по всій території країни. Тіньовитривале та морозостійке дерево з поверхневою кореневою системою. Добре росте на дренованих суглинистих та супіщаних ґрунтах.
Чим же корисна ялина? Виявляється, це не тільки та ялиночка, що дарує нам радість під Новий рік, а й цінна лікарська і вітамінна рослина. Крім того, дерево має багато чудових властивостей, про які ми розповімо дещо пізніше. А поки що розглянемо його цілющу дію.
Для приготування ліків використовують бруньки, молоді незрілі жіночі шишки, хвою, живицю та продукти її переробки. Бруньки заготовляють до їхнього розпускання, зазвичай під час рубок догляду. Після збирання розстилають тонким шаром на папері чи тканині у сонячну погоду і сушать на відкритому повітрі. Висушену сировину зберігають у добре закритих банках. Шишки збирають у червні-липні, хвою — найкраще у зимовий
час. Шишки та хвою використовують свіжими. Бруньки ялини, скипидар, який отримують з живиці дерева шляхом підсочки, використовують у науковій та народній медицині.
Бруньки, хвоя і незрілі шишки містять ефірну олію, дубильні речовини, смолу, каротин (провітамін А), аскорбінову кислоту (вітамін С) (до 0,2%), солі заліза, марганцю, хрому, міді й алюмінію. Живиця — це розчин смоли в ефірній олії (скипидарі). До складу дьогтю, отриманого з деревини, входять різні феноли.
Наукова медицина застосовує скипидар, лінімент скипидару, препарати терпінгідрат та пінабін. Терпінгідрат призначають при кашлі та як жарознижувальний засіб, а пінабін (50%-ний розчин ефірної олії хвої на персиковій олії) застосовують для зняття нападів ниркової коліки при сечокам'яній хворобі -приймають по 5-20 крапель на шматочку цукру тричі на день за 15-20 хв. до їди. Курс лікування — 4-5 тижнів. Протипоказаний пінабін при нефриті та нефрозах.
У народній медицині препарати, отримані з бруньок, шишок та хвої ялини, застосовують значно ширше. Відвар бруньок сприяє кращому відділенню харкотиння, дезінфікує, а також має сечогінні, жовчогінні, знеболювальні властивості. Він допомагає при різних запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів та легень, ревматизмі, подагрі, сечокам'яній хворобі, водянці та деяких шкірних хворобах. Сироп з бруньок призначають при мікроінфарктах, міокардитах і ревмокардиті. Як засіб для зовнішнього застосування при запальних явищах у верхніх дихальних шляхах відвар бруньок рекомендують для інгаляцій, а при ревматизмі, подагрі, шкірних захворюваннях та нервовому збудженні використовують екстракт бруньок для ванн. Настій хвої приймають внутрішньо для профілактики і лікування цинги. Відвар шишок зовнішньо призначають при ангінах, хронічному тонзиліті, ларингітах, трахеїтах і гайморитах, а також при вазомоторному риніті (нежиті) — для полоскання ротової порожнини та у вигляді крапель в ніс. При гнійних ранах і шкірних виразках застосовують мазь із живиці (живиця, бджолиний віск та соняшникова олія в однакових кількостях).
Деревина ялини — не тільки міцний будівельний матеріал для різних споруд, а й сировина для виробництва целюлози та паперової маси, а кустарні майстри роблять з неї дранку і плетені короби. Зі спеціально відібраної деревини з однаковою відстанню між річними кільцями виготовляють резонансні деки для музичних інструментів (так звана резонансна ялина). Нарешті, речовини, що містяться у деревині, застосовують у хімічній промисловості.
Під час запилення ялини бджоли збирають її пилок, щоправда, не дуже охоче, оскільки він має невисоку харчову цінність. Насінням дерева харчуються чудернацькі птахи — шишкарі-ялинники, дзьоб яких влаштований таким чином, щоб вилущувати зернятка насінин. Не нехтують гостинністю ялини й білки — у лісі часто можна натрапити на їхні «їдальні».
Відвар бруньок. 1 столова ложка бруньок на 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані 15-20 хв., проціджують. Приймають по 1/2-1/3 склянки 2-3 рази на день після їди, підсолоджують цукром чи медом.
Сироп із бруньок. Бруньки тонкими шарами засипають у скляну посудину, пересипають кожен шар цукром. Настоюють 3-4 тижні. Приймають по 1 чайній ложці 3 рази на день.
Відвар з хвої. 30 г свіжої хвої промивають холодною кип'яченою водою, заливають 200 мл окропу й кип'ятять 20 хв., охолоджують, проціджують, додають за смаком цукор або мед. Випивають усю кількість відвару за день.
Відвар шишок (зовнішнє). 40 г зелених незрілих шишок на 200 мл окропу. Теплим закапують в ніс по 4-5 крапель 5-6 разів на день.