Низькорослий сланкий дводомний вічнозелений кущ родини кипарисових. Листки інтенсивно зелені, лусковидні, ромбічні або ромбічно-ланцетні, трохи загострені, на гілках сидять по три, на гілочках розміщаються в 4 ряди черепицевидно, на спинці округлі, з видовженою або веретеновидною залозкою. Органи спороношення містяться на кінцях маленьких пазушних гілочок, вкритих дрібними лусковидними листочками; чоловічі шишечки спрямовані догори, яйцевидні, утворені круглястими лусочками з 3—4 пиляками; жіночі шишечки майже кулясті, складаються з 4—6 насінних лусок і трьох насінних зачатків. Після запліднення луски жіночої шишечки зростаються і утворюють соковиту зелену шишкоягоду. Спілі шишкоягоди звислі, чорні, з сизою поволокою, 5—8 мм в діаметрі. Запилюється у травні. Шишкоягоди достигають восени першого або наступного року.
Поширення. Яловець козачий росте на вапнякових скелях у Криму і на Закарпатті. В багатьох парках його культивують як декоративну рослину.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують молоді однорічні гілочки з листям (Herba Juniperi, синонім — Herba Sabinae, які заготовляють у травні-червні і використовують свіжими або сушать, розстеливши тонким шаром на папері чи тканині в затінку на вільному повітрі або в добре провітрюваному приміщенні. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках у сухому приміщенні, дотримуючись правил зберігання отруйних рослин.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Гілочки і листя ялівцю містять ефірну олію, флавоноїди, глікозид пініпікрин, дубильні й смолисті речовини, віск, сапоніни та аскорбінову кислоту. Головною складовою частиною ефірної олії є спирт сабінол.
Фармакологічні властивості і використання. Дуже отруйні властивості ялівцю обмежують його терапевтичне застосування. Найчастіше його використовують як зовнішній засіб у формі мазі (втирають у волосисту частину голови при облисінні, змащують ділянки тіла, уражені коростою, паршею, лишаєм), настойки (змащують бородавки, щоб позбутися їх) і порошку (присипають гнійні виразки). Есенцію із свіжих гілочок з листям використовують у гомеопатії.
Лікарські форми і застосування.
Зовнішньо — для змащувань і втирань використовують мазь із свіжих гілочок з листям (готують на свинячому смальці або вершковому маслі у співвідношенні 1:4) і настойку (по 20 свіжих гілочок ялівцю козачого і туї західної настояти 20 днів на 100 мл міцної горілки).