Багаторічна трав'яниста рослина родини рутових. Стебло прямостояче, 50—120 см заввишки, густо вкрите, як і вся рослина, крапчастими чорними залозками, донизу кучеряво-волосисте. Листки чергові, непарноперисті; листочки шкірясті, видовжено-еліптичні, по краю дрібно-хрящувато-пилчасті, до 11 см завдовжки і до 6,5 см завширшки. Квітки двостатеві, неправильні, білувато-рожеві з червонуватими жилками, у верхівковому китицевидному суцвітті. Плід — коробочка. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Зустрічається в Криму по чагарниках, у світлих лісах.
Сировина. Використовують коріння (копають восени), листя, квітки (збирають під час цвітіння рослини) і насіння. Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Рослина містить ефірну олію (0,15%), алкалоїди (диктамнін, скіміанін, тригонелін і холін), диктамнолактон та сапоніни. До складу ефірної олії входять анетол і метилхавікол.
Фармакологічні властивості і використання. В народній медицині ясенець використовують як протиспазматичний, протисудомний, сечогінний і протиглисний засіб. Вважається ефективним вживання відвару коріння або насіння при шлунково-кишкових розладах, сечокам'яній хворобі, меланхолії та епілепсії. Настій квіток і листя використовують для втирань при ревматизмі.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — відвар коріння (6 г коріння або насіння на 200 мл окропу) по третині склянки 3 рази на день.
Рослина отруйна! При контакті з рослиною на шкірі з'являються пухирці. Заготівля, зберігання і застосування потребують обережності.