Женьшень - женьшень

Багаторічна трав'яниста рослина родини аралієвих. Коренева си­стема женьшеню складається з ко­роткого вертикального корене­вища (так званої шийки) і власне кореня; корінь жовтувато-білий, товстий, м'ясистий, мало галузистий, часто буває схожий на фігу­ру людини (звідси й друга назва рослини). Стебло тонке, прямо­стояче, гладеньке, всередині по­рожнє, 30—70 см заввишки, на верхівці увінчане розеткою з 2—5, а інколи й 6 листків. Листки черешкові, пальчастоп'ятискладні; листочки оберненоовальні, по краю — пилчасті. Квітки двоста­теві,    білі, іноді ніжно-рожеві, зібрані у верхівковий одиничний зонтик. Плід — соковита яскраво-червона кістянка. Цвіте у червні. Плоди достигають у серпні.

Поширення. В дикому стані жень­шень трапляється у глухій тайзі на Далекому Сході. Садоводи-аматори з успіхом вирощують женьшень на грядках. Рослину занесено до Червоної книги України.

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використо­вують корінь женьшеню. Най­сприятливішим періодом збиран­ня женьшеню є перша половина серпня, коли його легко знайти за достиглими червоними пло­дами. Після достигання плодів корінь стає твердішим і ви­тривалішим для зберігання в си­рому стані. Зібрані в цей час корені і в терапевтичному від­ношенні вважаються найповно­ціннішими. Викопують їх за допомогою дерев'яних, металевих або кістяних паличок, слідкую­чи за тим, щоб не відірвати від кореня «шийку» і не ушко­дити бічні й додаткові корені. Викопаний корінь старанно очи­щають м'якою сухою щіточкою від землі (мити не можна), відрізають надземну частину, кладуть в обкладену мохом середньої вологості коробочку з кори, засипають землею, яку беруть з того місця, де ріс женьшень, і в такому вигляді доставляють на приймальний пункт. Самовільна заготівля ди­корослого женьшеню заборонена! Зберігати коріння в сирому стані можна не більше як 5 діб. Для тривалого зберігання корені су­шать на сонці, одержуючи та­ким чином сировину під наз­вою «біле коріння». Товсті ко­рені перед сушінням розрізують на пластинки. Якщо перед су­шінням корені витримати і го­дину над киплячою водою, то таку сировину називають «чер­воним корінням». Вважається, що в червоному корінні біоло­гічно активних речовин місти­ться майже вдвоє більше. Збе­рігають сировину в щільно закритих банках або поліетиле­нових торбах у сухому місці.

Хімічний склад. У коренях женьшеню містяться тритерпенові глі­козиди (панаксозиди А, В, С, Д, Е, F, G), ефірна олія (0,05—0,25%), вітаміни С, В₁ і В₂, пектинові речо­вини, крохмаль, сахароза, жирні кислоти, макро- та мікроелементи (залізо, фосфор, сірка, марга­нець, алюміній, кремній і ще деякі) та інші речовини.

Фармакологічні властивості й ви­користання. Вважається, що носі­єм фармакологічної дії женьшеню є складний комплекс близьких за своїми властивостями гліко­зидів. Незважаючи на те, що женьшень застосовують широко і з давніх-давен, докладне вивчен­ня різних його препаратів на різних видах лабораторних тва­рин було проведено лише за останні 50 років. Встановлено, що женьшень діє як синергіст відомих стимуляторів і є фізіо­логічним антагоністом деяких наркотиків (барбітуратів, хлорал­гідрату, етилового спирту). Гале­нові препарати рослини посилю­ють процеси збудження в нейро­нах кори та в стовбурових відділах головного мозку й покращують рефлекторну діяльність тварин. В експерименті встановлено, що препарати посилюють працездат­ність і зменшують втому при великих фізичних навантажен­нях і стресі. Ефект женьшеню на організм значною мірою за­лежить від дози, яка використо­вується. В малих дозах він посилює збудження і знижує гальмівні процеси, а в великих — навпаки: посилює гальмівні процеси. Препарати женьшеню в експерименті стимулюють син­тез ядерних рибонуклеїнових кислот і РНК-полімерази печін­ки, збільшують синтез дезокси­рибонуклеїнової кислоти, білка, рибонуклеїнової кислоти і лі­підів у клітинах кісткового мозку, підвищують рівень у АМФ у надниркових залозах i вміст оксикортикостероїдів у плазмі крові — і взагалі мають широкий загально фармакологічний вплив на різні обмінні про­цеси у тварин.

Женьшень виявляє широку загально фармакологічну дію на організм людини. В клінічних умовах його застосовують для лікування і профілактики різ­них захворювань центральної нервової системи, для підви­щення рівня працездатності організму і його опірності щодо стресових ситуацій. Женьшень — це адаптогенний тонізуючий засіб. Його використовують при нервовому й фізичному висна­женні, анемії, неврастенії, істе­рії, астенічних станах, зумов­лених різними захворюваннями (діабетом, туберкульозом, ма­лярією тощо), в період оду­жання після різних складних хірургічних втручань, при під­вищеному і зниженому тиску, для поліпшення діяльності сер­цево-судинної системи, як імуностимулятор при вірусному гепатиті та як засіб, що знижує вміст цукру в організмі при діабеті, для лікування статевих розладів, атеросклерозу та га­стритів різного походження. При використанні препаратів женьшеню помічено певну сезон­ність його дії. Використання його восени і взимку дає най­більший ефект.