Жеруха — гарна рослина, зграбна, не надто висока, з ніжною зеленню невеликих листків. Це трав'янистий багаторічник з надземними повзучими пагонами. Стебло борозенчасте, рідкоопушене у нижній частині чи голе, заввишки 20-40 см. Листки чергові перисті, з 3-4 парами листочків і непарним листочком більших розмірів. Нижні листочки сидячі, рідше — звужені в короткий черешок; стеблові — довгасті, кутасто-зубчасті. Квіти двостатеві, правильні, досить великі, зібрані у щиткоподібні китиці. Пелюстки білі, а пиляки тичинок фіолетові, завдяки чому квітки мають бузковий відтінок. Цвітуть у травні—червні. Плід — стручок, прямоспиннії, на ніжці, з тонким шилоподібним носиком.
Росте жеруха гірка здебільшого у вологи місцях: на болотах, заплавних луках, у вільшняках, по берегах озер та річок. Трапляється розсіяно по всій території нечорноземної смуги Росії, в Україні зростає на Поліссі та півночі лісостепової зони.
Жеруха є одночасно і лікарською, і харчовою рослиною. Її листя і свіжий сік використовують тільки у народній медицині. У листі містяться глікозид кохлеарин, гіркі речовини ефірна олія та аскорбінова кислота.
Жеруху застосовують у вигляді свіжого соку чи салату з молодого листя. Їх вживають для поліпшення травлення, лікування анемії як сечогінний, кровоочисний і стимулюючий засіб. Напровесні — рослина є чудовим джерелом вітамінів.
Жеруха гірка — медонос, але кількість меду, зібраного з неї бджолами, невелика — приблизно 30кг з 1 гектара.
Свіжий сік. По 25-100 г на один прийом.
Салат з молодого листя. Порізану варену картоплю посипають цибулею та листям жерухи, додають сіль і спеції, перемішують, заправляють вершками або майонезом. Для приготування салату беруть 100 г молодого подрібненого листя жерухи, 100 г вареної картоплі, 20 г цибулі, 20 г вершків чи майонезу, сіль, оцет, чорний перець за смаком.