Однорічна трав'яниста рослина родини злакових. Стебел звичайно кілька, вони прямі, голі, 60—200 см заввишки, з добре виявленими вузлами («колінцями») і порожнистими меживузлями. Листки лінійні, голі, голубувато-зелені. Суцвіття — густий дворядний колос, з майже голою, після достигання неламкою віссю. Колоски двоквіткові, з зачатком третьої квітки; колоскові луски лінійно-шиловидні, без остюка або з остюком, значно коротшим за саму луску; нижня квіткова луска — з війчастим кілем, з 3—5 жилками, вгорі поступово звужена на остюк. Плід — зернівка. Квітує у червні.
Поширення. Вирощується по всій території України як зернова культура.
Сировина. З лікувальною метою використовують житній хліб і висівки.
Хімічний склад. Зернівки жита посівного містять білок (до 11%), вуглеводи (67,4%), клітковину (3,5%), від 0,6 до 1,6% мінеральних речовин (фосфор, кальцій, мідь, марганець, цинк, фтор), тіамін, рибофлавін, піридоксин, нікотинову кислоту й жири, які складаються переважно з тригліцеридів олеїнової, пальмітинової і стеаринової жирних кислот. Вважається, що за амінокислотним складом білки жита повноцінніші за білки пшениці.
Фармакологічні властивості і використання. Житній хліб належить до сильних збудників шлункової секреції. Затримуючись у шлунку 3—4 години, він є його механічним і хімічним подразником. Житній хліб виявляє легку послаблюючу дію і особливо корисний при тривалих запорах. Розмочений у гарячому молоці житній хліб або тепле житнє тісто прикладають до наривів і твердих болісних пухлин для прискорення їхнього «визрівання», розм'якшення та розсмоктування. Відвар житніх висівок вживають як пом'якшувальний та відхаркувальний засіб і при проносах. До негативних якостей слід віднести здатність житнього хліба спричинювати метеоризм.