Живокіст кавказький - окопник кавказский
Багаторічна трав'яниста волохато-пухнаста рослина родини шорстколистих. Стебло розгалужене, 40—60 см заввишки. Листки чергові, видовжено яйцевидні; прикореневі — довгочерешкові; стеблові — сидячі, зубчасті. Квітки правильні, двостатеві, у небагатоквіткових завійках; віночок дзвониковидний, голубий. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні — червні.
Поширення. Рослина занесена. Трапляється в Криму, в Києві (парки міста).
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують корені рослини (Radix Symphyti). Збирають їх восени, добре очищають від землі, ріжуть на куски 15—20 см і миють. Після видалення ушкоджених частин корені розщеплюють уздовж, іще раз споліскують водою і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарці при температурі 30—40°. При повільному сушінні корені всередині буріють і стають непридатними до вживання. Сухої сировини виходить 18%. Строк придатності — 3 роки.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Коріння живокосту кавказького містить 0,2—0,8% алкалоїдів (лазіокарпін, циноглосин, алантоїн), дигалову кислоту, дубильні й слизисті речовини, аспарагін (1—3%), холін, крохмаль, цукри, ефірну олію, невивчений глікозид та інші речовини.
Фармакологічні властивості і використання. Основними діючими речовинами кореня живокосту кавказького є алантоїн, слизисті й дубильні речовини. Вони зумовлюють протизапальний, обволікаючий і такий, що стимулює проліферацію клітин, вплив на організм. Є відомості про антипухлинну активність рослини. В минулому офіцинальна вітчизняна медицина використовувала живокіст кавказький при шлунково-кишкових розладах та як пом'якшувальний засіб при кашлі. В народній медицині рослину використовують при переломі кісток і пораненнях, виразці гомілки, при запальних процесах у шлунку й кишках, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, хворобах нирок, туберкульозі легень, кашлі, бронхіті й тривкій діареї, для поліпшення обміну речовин, при фурункулах, виразках і абсцесах. Зовнішньо рослину використовують у всіх випадках, коли треба прискорити загоєння: при стоматиті, інфекційних тріщинах куточків рота, гнійничкових висипах (Impetigo contagiosa), запрілості (Intertrigo), тріщинах шкіри (Rhagades), трофічних виразках тощо.