Живокіст шорсткий - окопник шероховатый

Багаторічна трав'яниста густо вкрита гачкуватими щетинками рослина родини шорстколистих. Стебло галузисте, 30—100 см заввишки. Листки чергові, видовжено яйцевидні або довгасто-овальні, загострені; прикорене­ві — довгочерешкові; стеблові — сидячі, збігаючі. Квітки правильні, двостатеві, у небагатоквіткових завійках; віночок дзвониковидний, спочатку рожево-пурпуро­вий, потім — голубий. Плід — з 4 горішків. Цвіте у травні — черв­ні.

Поширення. Рослина занесена. Трапляється в Лісостепу (Київ­ська і Полтавська області).

Заготівля і зберігання. Для ви­готовлення ліків використовують корені рослини (Radix Symphyti). Збирають їх восени, добре очи­щають від землі, ріжуть на куски 15—20 см і миють. Після вида­лення ушкоджених частин корені розщеплюють уздовж, іще раз споліскують водою і сушать під накриттям на вільному повітрі, на горищі або в сушарці при темпе­ратурі 30—40°. При повільному сушінні корені всередині буріють і стають непридатними до вживан­ня. Сухої сировини виходить 18%. Строк придатності — 3 роки.

Рос­лина неофіцинальна.

Хімічний склад. Коріння живо­косту шорсткого містить 0,2—0,8% алкалоїдів (лазіокарпін, циноглосин, алантоїн), дигалову кислоту, дубильні й слизисті ре­човини, аспарагін (1—3%), холін, крохмаль, цукри, ефірну олію, невивчений глікозид та інші речо­вини.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Основними діючими речовинами кореня живокосту шорсткого є алантоїн, слизисті й дубильні речовини. Вони зу­мовлюють протизапальний, обво­лікаючий і такий, що стимулює проліферацію клітин, вплив на організм. Є відомості про антипухлинну активність рослини. В минулому офіцинальна вітчиз­няна медицина використовувала живокіст шорсткий при шлунко­во-кишкових розладах та як по­м'якшувальний засіб при кашлі. В народній медицині рослину ви­користовують при переломі кіс­ток і пораненнях, виразці гомілки, при запальних процесах у шлунку й кишках, виразковій хворобі шлунка й дванадцятипалої кишки, хворобах нирок, туберкульозі ле­гень, кашлі, бронхіті й тривкій діареї, для поліпшення обміну ре­човин, при фурункулах, виразках і абсцесах. Зовнішньо рослину ви­користовують у всіх випадках, ко­ли треба прискорити загоєння: при стоматиті, інфекційних трі­щинах куточків рота, гнійничко­вих висипах (Impetigo contagiosa), запрілості (Intertrigo), тріщинах шкіри (Rhagades), трофічних ви­разках тощо.