Жостір за своєю лікарською дією близький до крушини, але є й деякі відмінності у застосуванні цієї рослини.
Зазвичай це добре розгалужений кущ чи невисоке деревце заввишки до 3 м. Кора стовбура чорна, гілки — супротивно галузисті, на їхніх кінцях розташовані колючки. Листки черешкові, супротивні, еліптичні чи яйцеподібні, дрібнозубчасті, знизу — з 3-4 парами випнутих жилок. Рослина дводомна. Квітки одностатеві, чотирироздільні, дзвоникуваті, дрібні, зеленкувато-білі. Зібрані по 10-15 у пазушні пучки. Цвітуть у травні-червні. Плід — чорний, кістянкоподібний, дозріває у серпні-вересні. Основні поширювачі насіння жостеру в лісі — птахи та деякі ссавці, зокрема бурі ведмеді. Рослина розсіяно трапляється в середній смузі Європейської частини Росії — у лісах, перелісках й заростях чагарників. В Україні росте по всій території у подібних місцях.
Для вживання в їжу плоди жостеру не придатні, а у великих кількостях викликають блювання і запалення шлунково-кишкового тракту.
З лікарською метою використовують зрілі плоди без плодоніжок. Сушать їх у теплому приміщенні чи у спеціальних сушарках при температурі 50-60 °С. Зберігають готову сировину в теплих сухих приміщеннях з доброю вентиляцією. Плоди придатні до використання протягом чотирьох років, вони є в продажу в спеціалізованих аптеках.
У плодах жостеру містяться дубильні речовини, вільні й зв'язані глікозиди (до 0,75%), флавоноїди, органічні кислоти, пектинові речовини, камедь, пігменти, аскорбінова кислота (вітамін С), цукор, слиз й гіркоти.
Наукова медицина часто використовує плоди жостеру як проносний засіб; відвари плодів призначають при хронічних, атонічних і спастичних запорах.
У народній медицині спектр застосування плодів ширший. Відвар з них рекомендують для лікування кашлю, задишки, водянки, жовтяниці (гепатиту), гастритів, геморою, подагри. Застосовують цей засіб і для вигнання паразитичних червів (гельмінтів), а також для лікування хронічних шкірних хвороб. Плоди жостеру входять до складу багатьох проносних зборів та чаїв.
Есенцію зі свіжих плодів використовують у гомеопатії.
Жостір — непоганий медонос, бджоли збирають з 1 гектара заростей рослини до 65 кг меду.
Відвар плодів. 20 г плодів на 200 мл окропу. Кип'ятять 5 хв., настоюють 1 год., проціджують. Приймають по 1/2 склянки на ніч.
Настій плодів. 1 столова ложка сухих плодів на 200 мл окропу. Настоюють 8 год., проціджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день або по 1/2 склянки на ніч.
Сік з плодів. Приймають по 1 столовій ложці, діти — по 1 чайній ложці. Призначають як послаблювальний і сечогінний засіб, а також при хронічних захворюваннях шкіри.