Багаторічна трав'яниста рідко опушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалужене, 25—80 см заввишки. Листки округло-серцевидні, глибоко-пальчасто-розсічені, з сегментами, глибоко розсіченими на лінійно-ланцетні або ланцетні, у верхній частині зубчасті частки; прикореневі — на довгих черешках, верхні стеблові — сидячі. Квітки двостатеві, одиничні, на кінцях галузок, з широко-обернено-яйцевидними, на верхівці — зубчастими жовтими пелюстками. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні.
Поширення. Росте на луках, трав'янистих схилах, узліссях та в чагарниках по всій території України.
Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить органічні кислоти, алкалоїди, кумарини (умбеліферон і скополетин), флавоноїди, отруйну летку речовину протоанемонін, аскорбінову кислоту (170 мг %) і каротин (12 мг %); плоди—жирну олію (14,1%).
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має антимікробні властивості. В народній медицині водний настій свіжої трави використовують всередину як тонізуючий, болетамувальний і послаблюючий засіб, при жовтяниці й грижі. Зовнішньо свіжу траву використовують при невралгічних болях, ревматизмі й подагрі, для лікування ран і фурункулів.