Жовтець багатоквітковий - лютик многоцветковый

Багаторічна трав'яниста рідко опушена рослина родини жовтецевих. Стебло прямостояче, розгалуже­не, 25—80 см заввишки. Листки округло-серцевидні, глибоко-пальчасто-розсічені, з сегментами, гли­боко розсіченими на лінійно-лан­цетні або ланцетні, у верхній частині зубчасті частки; при­кореневі — на довгих черешках, верхні стеблові — сидячі. Квітки двостатеві, одиничні, на кінцях галузок, з широко-обернено-яйцевидними, на верхівці — зубчасти­ми жовтими пелюстками. Плід — сім'янка. Цвіте у червні — серпні.

Поширення. Росте на луках, трав'­янистих схилах, узліссях та в чагарниках по всій території України.

Сировина. Для виготовлення ліків використовують траву, зібрану під час цвітіння рослини.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава містить органічні кислоти, алкалоїди, ку­марини (умбеліферон і скополе­тин), флавоноїди, отруйну летку речовину протоанемонін, аскорбі­нову кислоту (170 мг %) і каро­тин  (12 мг %); плоди—жирну олію (14,1%).

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина має анти­мікробні властивості. В народ­ній медицині водний настій сві­жої трави використовують всере­дину як тонізуючий, болетаму­вальний і послаблюючий засіб, при жовтяниці й грижі. Зовнішньо свіжу траву вико­ристовують при невралгічних бо­лях, ревматизмі й подагрі, для лікування ран і фурункулів.