Жовтозілля широколисте - крестовник широколистный

Жовтозілля широколисте (Adenostyles platyphylloides);живильна трава, паличник, хре­щата трава; крестовник широколистный

Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцві­тих). Має товсте горизонтальне кореневище, від якого відходять униз тонкі численні корінці. Стебло тонке, пряме, ребристе, опушене, у верхній частині роз­галужене, 75—150 (200) см зав­вишки. Прикореневі й нижні стеблові листки великі (до 50 см завширшки), довгочерешкові, нир­ковидно-серцевидні, загострені, при основі глибоковиїмчасті, по краю нерівно зубчасті. Серединні стеблові листки мають трикутну або стріловидно-трикутну форму, короткочерешкові; черешки ширококрилаті, з стеблообгортними великими «вушками». Верхні листки сидячі, ланцетовидні, май­же цілокраї. Квітки трубчасті, яскраво-жовті, у 10—15-квіткових циліндричних кошиках, зібраних густими щитками. Плід — сім'ян­ка. Цвіте у серпні.

Поширення. Ендем Кавказу. Росте на луках, узліссях гірських лісів, у глибоких тінистих ущелинах.

Заготівля і зберігання. Для виго­товлення ліків використовують траву (Herba Senecionis platyphylloides), зібрану під час цвітіння рослини, а також кореневища з коренями (Rhizoma cum radicibus Senecionis platyphylloides), які заготовляють одночасно з травою, або восени, коли в них найбільше алкалоїдів. Зібрану сировину су­шать на відкритому повітрі, укри­ваючи її на ніч, або в сушарках при температурі 45—50°. Строк придатності коренів — 1 рік, тра­ви — 2 роки.

Хімічний склад. Усі частини рос­лини містять алкалоїди (платифілін, сенецифілін, сарацин, неоплатифілін і сенеціонін). Загальна кількість алкалоїдів становить: у листі — 0,49—3,5%, у стеблах — 0,2—1,2%, в кореневищах з ко­ренями — 2,2—4%, в насінні — до 5%.

Фармакологічні властивості і ви­користання. В медичній практиці використовують алкалоїд платифілін. За фармакологічною дією він близький до атропіну, але по­ступається йому за силою дії. З другого боку, платифілін має перевагу над атропіном, бо значно менш токсичний. Платифілін ви­являє холінолітичну й спазмо­літичну дію значно дужче за атропін, пригнічує холінореактивні системи вегетативних вузлів, заспокійливо діє на центральну нервову систему, особливо на су­динорухові центри. Його призна­чають як спазмолітичний засіб при гострих шлункових і кишко­вих спазмах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, холециститах, печінкових і нир­кових коліках, бронхіальній астмі, стенокардії тощо, а при ліку­ванні очних хвороб — як засіб, що розширює зіницю. Використо­вують виннокам'яну сіль платифіліну — платифіліну гідротартрат. Платифіліну гідротартрат входить до складу плавефіну, палюфіну, тепафіліну та інших комбінова­них препаратів. Алкалоїд сенецифілін використовують як вихідну сировину для синтезу препарату диплацину, який застосовують у хірургічній практиці для роз­слаблення скелетних м'язів.

Лікарські форми і застосування. Для курсового лікування (10—15—20 днів) платифіліну гідротартрат (Platyphyllini hydrotartras) призначають всередину в порошку по 0,003—0,005 г або по 10—15 крапель 0,5%-ного розчину 2—3 рази на день, у свічках вводять по 0,01 г 2 рази на день, у мікроклізмах—по 20 крапель 0,5—1%-ного розчину 2—3 рази на день.

Для купірування гострих виразкових болів, а також кишкових, печінкових і нирко­вих колік платифілін вводять під шкі­ру по 1—2 мл 0,2%-ного розчину 2—3 рази на день. Платифілін проти­показаний при глаукомі та при органічних захворюваннях серцево-су­динної системи, печінки і нирок.