Багаторічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Має товсте горизонтальне кореневище, від якого відходять униз тонкі численні корінці. Стебло тонке, пряме, ребристе, опушене, у верхній частині розгалужене, 75—150 (200) см заввишки. Прикореневі й нижні стеблові листки великі (до 50 см завширшки), довгочерешкові, нирковидно-серцевидні, загострені, при основі глибоковиїмчасті, по краю нерівно зубчасті. Серединні стеблові листки мають трикутну або стріловидно-трикутну форму, короткочерешкові; черешки ширококрилаті, з стеблообгортними великими «вушками». Верхні листки сидячі, ланцетовидні, майже цілокраї. Квітки трубчасті, яскраво-жовті, у 10—15-квіткових циліндричних кошиках, зібраних густими щитками. Плід — сім'янка. Цвіте у серпні.
Поширення. Ендем Кавказу. Росте на луках, узліссях гірських лісів, у глибоких тінистих ущелинах.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Senecionis platyphylloides), зібрану під час цвітіння рослини, а також кореневища з коренями (Rhizoma cum radicibus Senecionis platyphylloides), які заготовляють одночасно з травою, або восени, коли в них найбільше алкалоїдів. Зібрану сировину сушать на відкритому повітрі, укриваючи її на ніч, або в сушарках при температурі 45—50°. Строк придатності коренів — 1 рік, трави — 2 роки.
Хімічний склад. Усі частини рослини містять алкалоїди (платифілін, сенецифілін, сарацин, неоплатифілін і сенеціонін). Загальна кількість алкалоїдів становить: у листі — 0,49—3,5%, у стеблах — 0,2—1,2%, в кореневищах з коренями — 2,2—4%, в насінні — до 5%.
Фармакологічні властивості і використання. В медичній практиці використовують алкалоїд платифілін. За фармакологічною дією він близький до атропіну, але поступається йому за силою дії. З другого боку, платифілін має перевагу над атропіном, бо значно менш токсичний. Платифілін виявляє холінолітичну й спазмолітичну дію значно дужче за атропін, пригнічує холінореактивні системи вегетативних вузлів, заспокійливо діє на центральну нервову систему, особливо на судинорухові центри. Його призначають як спазмолітичний засіб при гострих шлункових і кишкових спазмах, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, холециститах, печінкових і ниркових коліках, бронхіальній астмі, стенокардії тощо, а при лікуванні очних хвороб — як засіб, що розширює зіницю. Використовують виннокам'яну сіль платифіліну — платифіліну гідротартрат. Платифіліну гідротартрат входить до складу плавефіну, палюфіну, тепафіліну та інших комбінованих препаратів. Алкалоїд сенецифілін використовують як вихідну сировину для синтезу препарату диплацину, який застосовують у хірургічній практиці для розслаблення скелетних м'язів.
Лікарські форми і застосування. Для курсового лікування (10—15—20 днів) платифіліну гідротартрат (Platyphyllini hydrotartras) призначають всередину в порошку по 0,003—0,005 г або по 10—15 крапель 0,5%-ного розчину 2—3 рази на день, у свічках вводять по 0,01 г 2 рази на день, у мікроклізмах—по 20 крапель 0,5—1%-ного розчину 2—3 рази на день.
Для купірування гострих виразкових болів, а також кишкових, печінкових і ниркових колік платифілін вводять під шкіру по 1—2 мл 0,2%-ного розчину 2—3 рази на день. Платифілін протипоказаний при глаукомі та при органічних захворюваннях серцево-судинної системи, печінки і нирок.