Жовтозілля звичайне - крестовник обыкновенный

Однорічна або дворічна паву­тинисто-волосиста рослина роди­ни айстрових (складноцвітих). Стебло прямостояче,  просте або розгалужене, ребристе, 15—50 см заввишки. Листки перистолопатеві або перистороздільні, з видов­женими сегментами, по краю нерівно-виїмчасто-зубчасті або вій­часто-лопатеві. Квітки трубчасті, жовті, зібрані в кошики, що утворюють негусте волотисто-щитковидне суцвіття. Плід — сі­м'янка. Цвіте у квітні — листо­паді.

Поширення. Росте як бур'ян біля шляхів, поблизу жител, на полях і городах по всій території України.

Сировина. З лікувальною метою використовують траву, заготовля­ють її з травня по серпень.

Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад. Трава жовто­зілля містить алкалоїди (листки — 0,49—3,5%; стебла — 0,2—12%; квітки — близько 3%) платифілін, сенецифілін, сарацин, ретрорсин і сенеціонін, аскорбінову кислоту, рутин, барвник, інулін та мінеральні солі. В листках знайдено 54—61 мг % каротину.

Фармакологічні властивості і ви­користання. Рослина має раноза­гоювальні, протизапальні, спазмо­літичні, гіпотензивні та крово­спинні властивості, в малих дозах збуджує, а у великих пригнічує центральну нервову систему, ви­являє дію, подібну до дії атро­піну. В народній медицині препа­рати з рослини використовують як засіб, що регулює й зумовлює менструації, застосовують при загостренні виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, запаленні товстої кишки і жовч­ного міхура, при гострих шлун­кових і кишкових спазмах, гі­перацидному гастриті, маткових і різних внутрішніх кровотечах, при бронхіальній астмі й сте­нокардії. При судомі ефективний тільки сік.