Однорічна трав'яниста рослина родини айстрових (складноцвітих). Стебло жорстко волосисте, прямостояче, ребристе, 30—100 см заввишки, у верхній частині — розгалужене. Листки чергові, лінійно-ланцетні, довго загострені, шорсткі; нижні — короткочерешкові, рідко зубчасті; верхні — сидячі, цілокраї. Квітки — в дрібних кошиках, які утворюють розгалужені верхівкові суцвіття; крайові квітки маточкові, вузько язичкові, білуваті; серединні — двостатеві, трубчасті, блідо-жовті. Плід — сім'янка. Цвіте у липні — вересні.
Поширення. Росте по всій території України на смітниках, полях, городах, біля доріг, на залізничних насипах, у лісосмугах. Походить з Північної Америки.
Сировина. Використовують траву (Herba Erigeroni), зібрану під час цвітіння рослини.
Рослина неофіцинальна.
Хімічний склад. Трава містить дубильні речовини, флавоноїди, холін та ефірну олію (0,3—0,6%), до складу якої входять d-лимонен, дипентен, d-а-терпінеол.
Фармакологічні властивості і використання. Рослина має кровоспинні й протизапальні властивості й використовується при легеневих, кишкових, гемороїдальних, маткових і носових кровотечах, при запаленнях сечового міхура й передміхурової залози та як протидизентерійний засіб. Настоєм трави миють голову для зміцнення і стимулювання росту волосся.
Лікарські форми і застосування. Внутрішньо — настій трави (1 столова ложка сухої трави на 200 мл окропу, настоюють 15 хв., проціджують) по 2 столові ложки 5—6 раз на день;
настій трави (2 столові ложки сухої трави на 200 мл холодної кип'яченої води, настоюють 8 годин, проціджують) по 2—3 столові ложки 3—4 рази на день.