Цей трав'янистий однорічник родом зі Східної Азії і в Росії в дикорослому стані зазвичай не росте. В Україні його вирощують як ефіроолійну та медоносну рослину, інколи він дичавіє.
Змієголовник молдавський досягає висоти 40-70 см. Листки у нього довгасто-яйцеподібні, навхрест супротивні, тупозубчасті з країв. Квітки синьо-фіолетові, рідше білі, у кільцях на кінцях стебел, завдовжки 20-25 мм, зібрані по 4-6 в групи, з яких складається колосоподібне суцвіття. Цвіте змієголовник у липні-серпні. Плід — з чотирьох горішків.
Для виготовлення ліків збирають надземну частину під час цвітіння. Сировину сушать на повітрі у затінку чи у добре вентильованому приміщенні, інколи — у спеціальних сушарках при температурі не вище 40 °С. Рослину використовують тільки у народній медицині.
Трава змієголовнику містить 0,08-0,2% ефірної олії. Головні її компоненти: цитраль (50%), гераніол (30%), деякі інші вищі ароматичні спирти, а також різні біологічно активні речовини. Запах розім'ятої рослини надзвичайно приємний, з вираженим лимонним відтінком. У народній медицині рослину використовують як замінник меліси лікарської, але, мабуть, змієголовник перевищує її і за лікувальною дією, і за ароматичними властивостями.
Судіть самі: настій трави виявляє заспокійливу (седативну), знеболювальну й ранозагоювальну дію. Найчастіше змієголовник застосовують при тахікардії, різних невралгіях, мігрені, застудних захворюваннях. Зовнішньо компреси і припарки з трави рослини використовують при зубному болю, ревматизмі, для лікування забитих місць. Свіжі подрібнені листки змієголовнику прикладають до гнійних ран для прискорення їх загоєння. Настій трави поліпшує апетит й сприяє травленню.
Як медонос, він значно переважає мелісу. Нектар, виділений 100 квітками за добу, містить у різні роки від 4,8 до 15,8 мг цукру, а медова продуктивність рослини становить 200-600 кг з 1 гектара. Мед змієголовнику світлий, прозорий, з легким лимонним запахом.
Деякі представники роду Змієголовник, наприклад, змієголовник великоквітковий (D. grandifhrurri) та інші, мають схожі лікарські та медоносні властивості.
Настій трави. 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують, охолоджують. Приймають по 1 столовій ложці 3-4 рази на день за 15 хв. до їди.
Настій трави (зовнішнє). 1 столова ложка сировини на 200 мл окропу. Настоюють 15 хв., проціджують, охолоджують. Настоєм полощуть ротову порожнину при запальних захворюваннях.
Компреси. Розпарену суху траву загортають у марлю і прикладають до забитих місць для знеболення.