Однорічна трав'яниста рослина родини тирличевих. Стебло прямостояче, чотиригранне, від основи розчепірено-розгалужене. 5—15 см заввишки. Листки супротивні, сидячі, цілокраї: нижні — оберненояйцевидні, не утворюють розетки, верхні — видовженоланцетні або ланцетні, загострені. Квітки двостатеві, правильні, зібрані напівзонтиками в розвилках стебла і на верхівках гілочок; віночок цвяшковидний, рожевий або білуватий. Плід — коробочка. Цвіте у червні — вересні.
Поширення. Росте на вологих луках по всій території України, крім гірських районів і полинового Степу.
Заготівля і зберігання. Для виготовлення ліків використовують траву (Herba Centaurii), яку збирають на початку цвітіння рослини. Зрізані під приземною розеткою листків стебла сушать у провітрюваному приміщенні або в затінку на відкритому повітрі. Сухої сировини виходить 25—26%. Строк придатності — 2 роки. Сировина відпускається аптеками.
Хімічний склад. Трава Золототисячника гарного містить 0,6—1% алкалоїдів (переважно генціанін), гіркі глікозиди (еритаурин, еритроцентаурин та інші), флавоноїди (апіїн, лютеолін, космозеїн, апігенін, скутеляреїн, рутин, астрагалін, кверцимеритрин, кемпферол, кверцетин, хризоеріол та інші), тритерпеноїди (переважно олеанолова кислота), фітостерини та ефірну олію. У свіжій траві є аскорбінова кислота й каротиноїди, але при сушінні вони майже повністю руйнуються.
Фармакологічні властивості і використання. Золототисячник гарний стимулює секрецію залоз травного тракту, підвищує жовчовиділення, посилює перистальтику кишок і скорочення м'язів матки, виявляє протизапальну, болетамувальну, слабку проносну і глистогінну дію. У науковій медицині золототисячник використовують як гіркоту для збудження апетиту, покращення травлення й посилення перистальтики кишок. Настій трави золототисячника виявляє терапевтичну активність при гіпацидному гастриті, деяких диспепсіях, метеоризмі, захворюваннях печінки, жовчного міхура й нирок та при глистах. В акушерсько-гінекологічній практиці препарати золототисячника призначають для прискорення скорочення матки в післяпологовий період, для зупинки маткової кровотечі після аборту, при запальних захворюваннях жіночих статевих органів. Настойку трави на прованській олії використовують, для лікування виразки гомілки (Ulcus cruris). Золототисячник використовують як народний засіб при зниженому апетиті, розладі травлення, особливо при підвищеній кислотності шлункового соку, печії, метеоризмі, шлунковій кровотечі та при хворобах печінки, жовчних шляхів і нирок, при геморої, туберкульозі легень і периферичних лімфатичних вузлів, цукровому діабеті й хворобах шкіри, проти алкоголізму, для поновлення сил після захворювань з тривалим тяжким гарячковим станом та при грипі. Трава золототисячника входить до складу апетитних чаїв, шлункових чаів та гіркої настойки, для виготовлення якої беруть 60 частин трави 3олототисячника гарного, 60 частин листя бобівника трилистого, 30 частин кореневища аіру тростинового, 30 частин трави полину гіркого, 15 частин шкірки з плодів мандарина і 40%-ний спирт у такій кількості, щоб можна було виготовити 1 л настойки. Побічної дії препарати золототисячника малого не виявляють, але передозування спричинює розлади травлення.