Де росте? По всій території України — на лісових галявинах, сухих луках, схилах, серед чагарників.
Коли й що збирають? Усю рослину, на початку цвітіння, вириваючи її з корінням.
Коли застосовують? При поганому апетиті, нестравності шлунка, млявій перистальтиці кишок (стимулює секрецію і перистальтику і виявляє дещо проносну дію), при недостатній кислотності шлункового соку, печії, при хворобах печінки і жовчних шляхів, як глистогінний засіб, а також при грипі, малярії, цукровому діабеті, недокрів'ї (дія гіркого глікозиду генціопікрину — сритаурину,— алкалоїду генціаніну, гіркот еритроцентаурину й еритраміну, флавоноїдів, фітостерину, лактону магнію, пальмітинової і стеаринової кислот, леткої олії, смоли, вітаміну С, дубильних речовин), алкоголізмі. На 1 склянку окропу беруть 1 чайну ложку подрібненого золототисячника і настоюють 10 хвилин. П'ють 1 склянку натщесерце, ковтками (при хронічних розладах кишок п'ють напар з суміші (порівну) звіробою і сухоцвіту — 2 склянки: першу натщесерце, другу за 4 рази, через годину після їди). При запаленні жовчного міхура (холециститі), як рекомендує М. А. Носаль, 3 чайні ложки суміші (порівну) золототисячника, кореневища аїру і квіток цмину піскового настоюють у 2 склянках холодної води з вечора до ранку, вранці кип'ятять 5—7 хвилин і випивають 1 склянку натщесерце, а решту за 4 рази після їди
При болях у шлунку із здуттям кишок 1 столову ложку кореневища аїру кип'ятять 10 хвилин у 1 л води. У дуже гарячий відвар сиплють 2 столові ложки подрібненого золототисячника. 1 столову ложку полину гіркого і 1 столову ложку звіробою та по І чайній ложці холодної м'яти і кореня валеріани і парять півгодини в духовці. Проціджують і п'ють 1 склянку натщесернс решту за 4 рази протягом дня.
При грипі 4 столові ложки суміші (порівну) трави золототисячника, листків бобівника і квіток ромашки заливають 3 склянками окропу, настоюють 10 хвилин і випивають протягом дня. Ввечері випивають 100 г горілки, нагрітої з 1 ложкою меду. Сон і потіння перемагають грип.
При приступах малярії в 1 л води кип'ятять 2 столові ложни дрібно порізаного кореня шипшини і 1 столову ложку кори ясена. В дуже гарячий відвар сиплють 1 столову ложку золототисячника і по 1 чайній ложці листків бобівника і квіток ромашки та напарюють у духовці півгодини. Підсолоджують медом або цукром і випивають весь напар за 5 разів протягом дня. Курс лікування — 7—10 днів (за М. А. Носалем).
При застарілій малярії беруть 1 столову ложку суміші трави золототисячника, трави полину гіркого, цвіту соняшника 1 і цвіту нагідок лікарських у співвідношенні 10:3:5:2 на 1 склянку окропу, напарюють 10 хвилин і п'ють по 2 склянки на день.
Проти алкоголізму готують відвар з 1 столової ложки суміші трави золототисячника й полину гіркого в 1 склянці води, п'ють ложками, тричі на день, протягом 2—3 місяців.
Можна також застосовувати спиртову настоянку зібраних у липні — серпні крайових квіток (пелюсток) і молодих листочків (без черешків) соняшника (Helianthus annuus L.), взятих порівну (у співвідношенні 1:5). П'ють по 30—40 крапель на ложці води 2—4 рази на день (діють каучук, різні смоли, кверциме-трин, холін, бетаїн, антоціанін, каротин). Краще вживати в суміші (порівну) з спиртовою настоянкою осінніх листків евкаліпту або відваром з листків (див. Евкаліпт кулястий).
А також зверніть увагу на статтю Золототысячник зонтичный (центаврия)