У різних народів чимало легенд пов'язано з цією рослиною. Їй приписували навіть чарівні властивості. Як лікарський засіб звіробій застосовують з давніх-давен.
Це багаторічник заввишки до 70 см, із супротивними листками та просвітчастими крапчастими темними залозками. Вони є і на квітках, зібраних у щиткоподібні суцвіття. Завдяки цим залозкам листки та пелюстки квіток звіробою виглядають дірчастими. Звідси і походить російська назва виду. Цвіте рослина з липня по серпень. Плід — коробочка. Звіробій зазвичай росте на сухих луках, вирубках, світлих лісових галявинах, серед чагарників, майже по всій території Росії, у Західному Сибіру, а за межами Росії — у горах Середньої Азії та Закавказзі. В Україні зростає повсюдно, надає перевагу сухим місцям — лукам, схилам, росте серед чагарників.
Виникає питання: чому рослину назвали «звіробій»? Виявляється, люди давно помітили, що жуйні тварини білого та біло-плямистого забарвлення у сонячні дні страждають від сверблячки, а згодом від шкірних виразок та запалення шкіри. Інколи, при інтенсивному поїданні трави звіробою, вони гинуть. Звідси й пішла назва. При поїданні рослини підвищується чутливість непігментованих тварин до дії прямого сонячного світла.
Багато видів звіробою має цілющі властивості. Для приготування ліків заготовляють надземну частину разом із суцвіттями на початку цвітіння. Зрізають верхню частину рослини (20-40 см), у жодному разі не виривають з коренем. Зібрану сировину зв'язують у пучки і сушать па відкритому повітрі під укриттям. Термін придатності - 3 роки. Трава звіробою є у продажу в спеціалізованих аптеках.
Надземна частина рослини містить дубильні речовини (біля 12%), флавоноїди, ефірну олію, смоли й вітамін С, а також каротин (провітамін А).
Найчастіше звіробій використовують як лікарський засіб при хворобах травного тракту. Вживання рослини ефективне при захворюваннях жовчних шляхів (застої жовчі, холециститі, жовчнокам'яній хворобі), проносах та геморої. Спиртова настойка трави підвищує
секрецію залоз шлунка і поліпшує апетит, крім того вона — ефективний засіб проти круглих паразитичних червів — гостриків. Препарати звіробою застосовують також для лікування захворювань нирок, в тому числі сечокам'яної хвороби у початковій стадії.
Усі препарати рослини мають властивість усувати спазми кровоносних судин, особливо капілярів, поліпшують венозний кровообіг. Завдяки спазмолітичній активності настої і відвари трави використовують при виразковій хворобі, неврозах, радикуліті, головних болях.
У народній медицині препарати рослини застосовують для лікування трофічних виразок, туберкульозу легень, алергії, злоякісних новоутворень, гіпертонічної хвороби, гінекологічних захворювань та геморою. Звіробій входить до складу різних лікарських чаїв і зборів; з нього готують настої для полоскань, зрошень та ванн. Мазь, приготовану на основі трави, і порошок з неї використовують для стимуляції загоєння ран та пролежнів.
Чай з трави звіробою підвищує захисні функції організму.
При передозуванні препаратів рослини може виникнути відчуття гіркоти в роті та зниження апетиту.
У побуті звіробій використовують як фарбувальну рослину, сік якої забарвлює тканини у жовтувато- і зеленувато-бурпй кольори (хакі).
Відвар трави. 1,5 столової ложки сировини на 200 мл окропу. Нагрівають на киплячій водяній бані 15-20 хв., проціджують, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/3 склянки тричі на день за 30 хв. до їди.
Настойка трави. Траву звіробою заливають 40%-ним спиртом (горілкою) у співвідношенні 1:5, настоюють протягом тижня. Приймають по 40-50 крапель 3 рази на день.