Часто в кінці квітня на початку травня, зазвичай на вологих луках та вигонах, можна помітити розсипи золотаво-жовтих ніжних квітів. Це цвітуть зірочки жовті, один з найбільш ранніх первоцвітів. Якщо викопати рослину, то можна побачити невелику, видовжено-яйцеподібну, бурувато-сіру цибулинку. Квітки зірочок правильні, двостатеві, зібрані у невелике зонтикоподібне суцвіття по 5-7, інколи по 10-12. У похмуру погоду та надвечір квітки «зникають» — закриваються, а зелено-жовта оцвітина їх маскує. Прикореневий листок рослини одиночний, завширшки 6-12 мм, вище розташовані ще два супротивні вузьколанцетні листки з павутинним опушенням з країв. Плід — тригранна коробочка, дозріває у травні-червні. Поширені зірочки жовті у середній смузі Росії не тільки на луках, а й у світлих лісах, а також серед заростей чагарників. В Україні трапляються майже повсюдно у подібних місцях.
Народні цілителі для приготування ліків використовують свіжі цибулинки рослини. Відомо, що вони містять ефірну олію, до складу якої входить сірка. Відвар цибулинок приймають при бронхіальній астмі, водянці, жовтяниці (гепатиті), їх подрібнюють і прикладають до ран для прискорення загоєння.
Усі частини рослини можна вживати в їжу: молоді листки і цибулинки додають у весняні салати та овочеві супи. Цибулини також їдять печеними та вареними, а у минулому їх сушили, розмелювали і додавали у борошно для випікання хліба.
Зірочки жовті - цінний носій пилку, тому вони є одним з найважливіших первоцвітів, які відвідують бджоли. Нектару квітки виділяють небагато: медова продуктивність рослини усього 8-12 кг з 1 гектара, але навесні для бджіл дорогі кожна крапелька меду і кожна крихточка пилку.